Тишина в комнате была такой плотной, что казалось, будто её можно потрогать руками, и только дыхание
История начиналась там, где заканчивается равнодушие, у серой стены, пахнущей сыростью, пылью и чужими
Когда берег начал крошиться, будто сама земля решила отказаться от тех, кто на ней стоял, воздух наполнился
Он не издавал ни звука, будто тишина стала его последним убежищем и единственным способом не напоминать
— Тише… тише, мои хорошие. Я здесь. Я с вами. Мы ещё полежим, и станет теплее. Я дышу — значит, и вы сможете.
Czasami życie kurczy się do rozmiarów małej, zimnej przestrzeni, w której nie ma ani czasu, ani przyszłości
Іноді життя стискається до розмірів маленького, холодного простору, у якому немає ні часу, ні майбутнього
Иногда жизнь сжимается до размеров маленького, холодного пространства, где нет ни времени, ни будущего
Filifionka mieszka w schronisku już dwa lata i te dwa lata stały się dla niej całym życiem, znacznie
Філіфьйонка живе в притулку вже два роки, і ці два роки стали для неї цілим життям, значно довшим і глибшим






