Всі ми бачили цей обривок відео: самотня дівчина, сміх хуліганів і раптова тиша, коли двері відчиняються. Але що сталося далі? Чи отримали кривдники по заслугах? Читайте повну історію нижче.
Частина 1: Приниження
Це був звичайний обід у шкільній їдальні. Олена, тиха дівчинка з останньої парти, сиділа сама, як і завжди. Вона звикла бути невидимкою, але сьогодні троє місцевих «зірок» — Марк, Денис та Аліна — вирішили, що їм нудно.
Як у сповільненій зйомці, піднос зі спагеті та червоним соусом перекинувся прямо на голову Олени. Густий соус стікав по її волоссю, псуючи білу блузку. Їдальня вибухнула сміхом. Хулігани давали одне одному «п’ять», відчуваючи себе королями світу. Олена просто сиділа, опустивши голову, і тихо плакала, тремтячи від сорому.
**Але вони не знали одного: її батько, якого вона не бачила рік, приземлився в аеропорту всього годину тому.**
Частина 2: Повернення Героя
Раптом подвійні двері їдальні розчахнулися з гучним **БАНГ!**.
Сміх обірвався миттєво. На порозі стояв високий чоловік у повному військовому екіпіруванні. Це був батько Олени — майор Андрій Коваленко. Він щойно повернувся з «нуля», навіть не встигши перевдягнутися. Його очі, які бачили справжнє пекло, сканували приміщення, поки не зупинилися на трьох підлітках, що стояли над його донькою.
Його кулаки стиснулися. Він зробив крок уперед. Екран згас… **Але ось що відбулося далі.**
Частина 3: Розплата (Те, що вирізали з відео)
Андрій не побіг бити дітей. Йому це було не потрібно. Його присутність заповнила кімнату такою важкою аурою сили, що хулігани буквально вросли в підлогу. Марк, який ще секунду тому сміявся, зблід і опустив руки.
Батько пройшов повз них, наче вони були порожнім місцем, і підійшов до Олени.
— Тату? — прошепотіла вона, не вірячи своїм очам, витираючи соус з очей.
— Я тут, сонечко. Я вдома, — його голос здригнувся, але був сповнений ніжності. Він обережно зняв з її волосся залишки їжі, не звертаючи уваги на бруд на своїй формі. — Вставай. Тобі більше ніхто не зашкодить.
Тільки переконавшись, що з донькою все гаразд, він повільно повернувся до трійці. Він не кричав. Він говорив тихо, але цей голос пробирав до кісток.
— Ви вважаєте себе сильними? — запитав він, дивлячись прямо в очі Марку. — Ви самостверджуєтесь, принижуючи дівчину, яка чекає батька з війни? Поки я захищаю ваш сон там, ви знищуєте мою дитину тут?
У їдальні панувала мертва тиша. Ніхто не смів дихнути.
— Пробачте… ми не знали… — пробелькотіла Аліна, ледь стримуючи сльози страху.
— Не знали чого? Що у людей є почуття? Чи що за підлість доведеться відповідати? — відповів Андрій.
Фінал: Справедливість
У цей момент з-за скляних дверей (про які згадував оповідач) вийшов директор школи. Він бачив усе від початку до кінця.
— Пане майоре, — директор підійшов до них. — Школа бере на себе повну відповідальність. А щодо цих трьох…
Він повернувся до хуліганів:
— Марк, Денис, Аліна. Ваші батьки вже викликані. Йдеться про відрахування. Збирайте речі.
Батько Олени обійняв доньку за плечі. Вона вперше за довгий час підняла голову високо. Вона йшла поруч із батьком крізь натовп школярів, які розступалися перед ними з повагою.
**Мораль історії:**
Ніколи не знущайтеся зі слабших. Ви ніколи не знаєте, хто стоїть за їхньою спиною і яку ціну доведеться заплатити за хвилинну жорстокість.
***
**Сподобалась історія? Поділіться нею з друзями, щоб нагадати: булінг — це зло, яке завжди карається!**
